Галина Дичковська
Рейтинг
+390.80
Сила
1213.12

Галина Дичковська

h-dychkovska

ОК, я була твоєю коханкою

Три дні валялася в ліжку з гарячкою 39 якоюсь напівпритомною колодою. Без видимих причин. Просто так. Чомусь. Снилось-марилось якесь жахіття, хтось до мене приходив, повна хата людей, пташки і лилики. На третій день прокинулась і зрозуміла, що можна жити. Щось змінилося. Наче діру всередині хтось зашив. І настала повнота. Ота повнота нелогічного внутрішнього спокою будь де і будь в чому.  За кілька днів випадок привів мене в Шешори. Місце апогею щастя мого 3-5 річного дитинства. Водограй і Сонц...
Читати далі →

Король. Верхоляк Дмитро

Хотіла назвати цей допис «Останній з могікан» або щось таке. Але не це головне, не це, не це... Після смерті батька думка: «Треба поїхати до Верхоляка, поки є час» постійно сверлила мені мозок.Коли наштовхувалась на батькові записники, випадково натрапляла на якусь інфорацію в ЗМІ, і просто так оте «треба поїхати» частенько вистрибувало мені  за спиною. Всього ж яких 60 км, недалечко ж, але як завжди, як у всіх — завтра, завтра, завтра...  Дзвінок від Олексія, журналіста з Києва, з проханням п...
Читати далі →

Увага: Донеччина повідомляє

Донеччина повідомляє, що Росія перейшла в Масований наступ в напрямку на Маріуполь. Перевірте інформацію про те, що готується ОТОЧЕННЯ в районі Волноваха, Маріїнка, Курахово, Оленівка. Ймовірність великої кількісті бронетехніки і танків.  Я розумію, що це може бути деза, але я цьому джерелу довіряю. І не знаю як можу допомогти ще....
Читати далі →

Правда. Не вельми приємна...

... — Ади, бігались-ти по крочєх, тай людим клопіт. Може єкбись-те не бігали, то й людей би  москалі не страшіли, тай би не вівезли. А так шо? Вернулиса сюда з голов дупов. І шо, хоште би вам хтос дєкував? А за шо? Я рідко бачила, щоб тато плакав. А тоді плакав. Встав собі тай пішов надвір. То вже були 1990-ті, вже «бути за Україну», особливо в нас тут, було трохи навіть модним. — Невже хлопці вмирали за оце? Не знаю, кому було адресоване питання. Богові? Хлопцям? Собі? Мені? Березень ...
Читати далі →

Увага! Провокації! Або відкрите майже звернення до СБУ

Останній тиждень від знайомих почастішали повідомлення, що вони на вулиці, в транспорті, чули розмови (як правило, між жінкою і чоловіком 30-40 річного віку) приблизно такого змісту: Она: Здесь довольно красиво... Он: И климат так ничего, не так жарко, как у нас. Она: Да, вот поубивали бы их в этом АТО побольше, а мы бы здесь остались. Он: Россия нам поможет, так и будет! Спочатку ця інформація викликала в мене «законне» обурення. І навіть бажання написати текст на зразок  «як народжуєтьс...
Читати далі →

Що потрібно для якнайшвидшого закінчення війни на сході України?

Сьогодні дві жінки, одна з Луганська, друга з Івано-Франківська поставили мені це запитання. ЩО? Я не готова була відповідати і попросила трохи часу. Відповідь прийшла поступово: 1. ПРАВДА. Всяка, різна. І про те, що ми боялись, коли нам відбирали бізнес, і про те, що ті, хто зараз втікає від війни, весною виганяли наших військових геть, і про те, що армія, та і всі силові структури загалом, ніколи не відходили до кінця від пуповини СРСР, і тільки щойно її позбуваються. І... 2. Гордість. З...
Читати далі →

Новодворська... кілька пелюсток навздогін...

Дивним чином смерть таких людей залишає відчуття якоїсь дивної втрати… себе… чи смислу, чи опори, чи... Наче перебуваєш з ними в якомусь незримому діалозі, чи то вирівнюєш себе стосовно їхнього монологу. А тобі як? СлабО? Ні, ти мислиш так само або схоже, знаєш і суть проблеми і можеш її сформулювати. Але. Не формулюєш. Навіщо? Ще один спис в черговий вітряк? Чи то страшно всюдисущої Лубянки (хоча де вона? і хто ти для неї? рядовий хробак?), чи то просто невір'я, що твої зусилля можуть б...
Читати далі →

Драконятко. Мізерний

Попереднє: h-dychkovska.vkursi.com/6892.html Мені чомусь стало страшно. Страшенно страшно. Вхопила драконятко, як дитя, на руки і побігла геть від тої страшної скопаної землі…   Страшно-Страх-страж-стражда-стра-страта-трата-тра-та-тра-тра... Ми бігли довго… три дні лісом… два дні полем… втомилися, забрьохалися болотом… нарешті вийшли на гостинець. Якийсь добрий дядечко на фіакрі підвіз нас до долини. Драконятко любило доли. Гм… доля, діл, долівка, долоня, долати… Чудернацька вона, мова… мож...
Читати далі →

Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат: поповнення небесної...

Просто без слів.......
Читати далі →

Архе...

ото переглядала старі файли на комп'ютері і знайшла… отаке архе… най жиє))) гойда-гойда-гойданочка а я твоя коханочка колихала рута мяту коханочка колихала земля небо спати клала земля небо а я тебе будеш сонце моє спати я тя буду колисати не як дитє а як счістє чість моя — чість твоя с-чістєєєєєєєєєєє…...
Читати далі →