Галина Дичковська
Рейтинг
+564.67
Сила
1720.92

Галина Дичковська

h-dychkovska

АЗЕФ

Хто не знає цього імені, — хай пошукає в дядька Гугля, хто знає, — запевно здогадується про що писатиметься далі... В кожній, ага, таки в кожній  студентській групі (без винятку!) було 2-3-4-5 стукачів. Чи то, пак, сексотів. Секретних сотрудників… Чому не один? Щоб перевірити інформацію... Всі комуністи мали задачку знаходити «шкідливі» елементи і доповідати про них, куди слід... В підкарпатському селі із 100 хат у 80 (у 80!!!) були люди, що погодились доповідати про хлопців з лісу...  Всіх ...
Читати далі →

ОУН і євреї... або не здійснений і вже нездійснЕнний діалог ....... Історія 8, Феник Богдан.

Вуйцьо Данцьо про свої оунівські підпільні походеньки розказував рідко… Але то було Різдво, свято, щось хотілося говорити… оповів про жінку, якій вперше в житті поцілував руку... Жила родина в Перемишлі. В 1938 році, якраз ото як Богданові сповнилося десять, сталася така пригода. Троюрідний брат Богдана Роман закохався в єврейку Рахель. Настільки серйозно закохався, що вирішив одружитися. На той час це була надзвичайна подія. Красуня Рахель відповіла йому взаємністю. Це кохання зробило їх і...
Читати далі →

Місто...

Наближаємось… вагон іще м*яко муркоче, але тебе, місто, вже видно. Навіть не те, що видно, — відчутно!  Як я любила оцей момент наближення до Тебе… В передчутті простору невидимого, немислимого, але такого дійсного, твердого і оснОвного, що жоден камінь не зрівняється... Не знаю, хто творив отой простір — Ти чи Місто?  Місто любила ще до Тебе, Простір уже вгадувався там, той, направду немислимий, непомислЕнний, але такий реальний... І зустрілись ми зовсім не в Місті. В мене  на порозі. Стоял...
Читати далі →

Люблю ВАС, донецькі)))

Моє особисте знайомство з Донецьком і Донецькими почалося в 2004 році, коли шастала там як агітатор і спостерігач на виборах від Ющенка. Вразило мене те, що села/містечка поблизу Донецька, навіть Мар*їнка і Курахово… балакали українською… Суржиковою, але українською... Побачила там традиційне радянське КДБ і страх людей перед ним... Дикий страх, панічний… «безисходний», розпач вселенський... залитий горілкою, закурений гашишем, коли просто можна убити тебе чи когось, бо ніхто і нічого не варт...
Читати далі →

Немислимо...

Плачу… котрий день поспіль... Навіщо? Слів не стане і не стає... Люблютебе... Знаєш, мала б тебе ненавидіти… Зневажати… І взагалі… любити уже нема кого... Просто фото в комп*ютері. Крапка. Божевільна, знаю, що ти Є. А Вона буде у Вічності. Ні, вона є у Вічності. Любов. Твоя і моя. МИ. Прости, прости, прости. Не змогла, не вбила, не вберегла… Залишаю тебе у вічності, а сама іду далі. Не знаю чи ми зустрінемось там, чи бувають там зустрічі. Але. Знаю точно, що Вона житиме віч...
Читати далі →

СТАНИСЛА вівцям

СТАНИСЛА вівцям вишивата хуже вати Холєра тицьнула опублікувати заміть чернетки... пишшшшуууууууууу. frankivchany.if.ua/zhittya/22090-frankivtsi-zvernulysia-iz-prokhanniam-povernuty-mistu-staru-nazvu Останнім часом в Івано-Франківську все більше розгорається боротьба (?) за повернення старої назви місту Станіслав або Станиславів замість нинішньої — Івано-Франківськ.  " так от, якщо керуватись європейськими цінностями, а не указом окупаційного КОМУНІСТИЧНОГО режиму, МІСТУ МАЄ БУТИ П...
Читати далі →

Троха політики: Борщ їден. Тилько баніки ріжні.

НЕ знаю за кого галасувати. От не знаю і фсьо. Всі партії (включаючи ОПблок) дужжжжже лю-б*ют Україну.  Всі — за подолання війни-АТО. Всі — за економіку і файні зарплати. Всі — за високі стандарти життя. Всі — за нові робочі місця. Всі — за клааасні дороги і багато гречки.  В кожній партії є люди і є людиска. В кожній є дураки і романтики. В кожній є кар*єристи. В кожній є наївні ідеалісти, що шось хочут.  В кожній є скоти і сволоти, що хочут нас послати в далеку пішу сексуальну прогу...
Читати далі →

Життя з Драконом. ТРЕБА.

Треба  — жертва Богові… в чому суть ТРЕБИ? Де той правдивий Требник? Де ми його згубили? Православні попи і рідновірські волхви схожі один на одного як дві краплі води… ТРЕБА… де загубили її?Де моя ТРЕБА?ТРЕБА – це наш заклик до Бога: ПРИЙДИ! БОЖЕ, ТИ мені ТРЕБА!!! Любове моя – ти мені ТРЕБА!!!ТРЕБА – то служба Богові – служба ЛЮБОВІ…ЩО треба твоїй любові? ЛЮБОООООООООВІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ?БОГ – то ЛЮБОВ… БОГОВІ ТРЕБА БУТИ НАМ ТРЕБА… Богові ТРЕБА, щоб Любов була ТРЕБА…А ми віддаємо Любов, щоб отр...
Читати далі →

ВОНА. (Дракона)

ВОНА. Вже давненько спостерігала позад себе її гусячу голову. Інколи Вона з цікавістю заглядала поперед мене, інколи – зникала взагалі. Моя Дракона. Вона була біла, радше ніжно-кавова, дуже рідко бачила тіло її, тільки голову. Якщо чесно, я її боялась. Вона знала про  мене щось таке, що я сама воліла не знати. Ні Ордо, ні цей Чорний Великий не були МОЇМИ  драконами.  Вони зволили зі мною спілкуватися. А вона була МОЯ. І саме стосовно неї  часто поводила себе так, наче її не існує.  Мені було тро...
Читати далі →

Чорний Дракон. ГодЕн.

Лежала обабіч гостинця, стискаючи в руках самоцвіт. Не те що встати, рухатися не було сил. Драконятко полоскотало мене в щоку: «Вставай, їдемо до Дракона».Що за дурість? Який дракон? Дракон помер, залишився тільки камінець. Драконятко метушилося, кудись бігало, щось носило, щось і з кимось погоджувало.Скільки часу пройшло як тут лежу? Що, взагалі, діється? Драконятко підбігло до мене, взяло на руки, наче дворічну дитину і занесло в авто. Саме вмостилося на передньому сидінні. Господар машини не ...
Читати далі →