Галина Дичковська
Рейтинг
+355.04
Сила
1093.08

Галина Дичковська

h-dychkovska

Що потрібно для якнайшвидшого закінчення війни на сході України?

Сьогодні дві жінки, одна з Луганська, друга з Івано-Франківська поставили мені це запитання. ЩО? Я не готова була відповідати і попросила трохи часу. Відповідь прийшла поступово: 1. ПРАВДА. Всяка, різна. І про те, що ми боялись, коли нам відбирали бізнес, і про те, що ті, хто зараз втікає від війни, весною виганяли наших військових геть, і про те, що армія, та і всі силові структури загалом, ніколи не відходили до кінця від пуповини СРСР, і тільки щойно її позбуваються. І... 2. Гордість. З...
Читати далі →

Новодворська... кілька пелюсток навздогін...

Дивним чином смерть таких людей залишає відчуття якоїсь дивної втрати… себе… чи смислу, чи опори, чи... Наче перебуваєш з ними в якомусь незримому діалозі, чи то вирівнюєш себе стосовно їхнього монологу. А тобі як? СлабО? Ні, ти мислиш так само або схоже, знаєш і суть проблеми і можеш її сформулювати. Але. Не формулюєш. Навіщо? Ще один спис в черговий вітряк? Чи то страшно всюдисущої Лубянки (хоча де вона? і хто ти для неї? рядовий хробак?), чи то просто невір'я, що твої зусилля можуть б...
Читати далі →

Драконятко. Мізерний

Попереднє: h-dychkovska.vkursi.com/6892.html Мені чомусь стало страшно. Страшенно страшно. Вхопила драконятко, як дитя, на руки і побігла геть від тої страшної скопаної землі…   Страшно-Страх-страж-стражда-стра-страта-трата-тра-та-тра-тра... Ми бігли довго… три дні лісом… два дні полем… втомилися, забрьохалися болотом… нарешті вийшли на гостинець. Якийсь добрий дядечко на фіакрі підвіз нас до долини. Драконятко любило доли. Гм… доля, діл, долівка, долоня, долати… Чудернацька вона, мова… мож...
Читати далі →

Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат: поповнення небесної...

Просто без слів.......
Читати далі →

Архе...

ото переглядала старі файли на комп'ютері і знайшла… отаке архе… най жиє))) гойда-гойда-гойданочка а я твоя коханочка колихала рута мяту коханочка колихала земля небо спати клала земля небо а я тебе будеш сонце моє спати я тя буду колисати не як дитє а як счістє чість моя — чість твоя с-чістєєєєєєєєєєє…...
Читати далі →

Родина моя, РОССИЯ...

Знаете ли вы, как звенит тишина при 50-градусном морозе? А как воет пурга несколько дней к ряду? А как пахнет олень после пробежки? А вкус морошки кто мне припомнит? ...................................................................................................... Кажуть, місце, де ти народився, завжди нагадуватиме про себе і кликатиме ностальгією. Завжди була якась неприкаяна «дівчинка нізвідки». В радянські часи, будучи на Західній Україні, сказати, що ти народилася поблизу Воркути, ...
Читати далі →

Психологічна містерія ночей Пророка

Психологічна містерія ночі НАРОДЖЕННЯ ПРОРОКА Тарас Шевченко 1814-2014 дійство тривало цілу ніч, від 22.00. 8.03.2014 до 6.00. 9.03.2014 Тільки учасники, не глядачі. Народження пророка в собі. З собою мати: книги, кобзарі, Шеченкові тексти, папір, ручки, власну Душу і готовність чути Пророка ВЕДУЧІ: Галина Дичковська, к.філос.н., псхотерапевт в методі позитивної психотерапії, Прохасько Тарас, письменник, Кузів Михайло, політолог, базис-консультант в методі позитивної психотерапії. — Ч...
Читати далі →

Чому Майдан переможе. Бабушкі

Це замальовка «з натури», десь в період від 22.01.2014 до 26.01.2014, всі «герої» мають своїх фізичних прототипів. Виглядає, ніби зараз, в час військової загрози і, фактично, війни, це наче вже не актуально… але мені чогось таки хочеться це написати... «Наташенька, милая, где ты? На Майдане? Да? Я так и знала!!! Уже второй месяц? Ночуешь там? Нет? Не ночуешь, домой ездишь, да-да, понимаю, ведь холодно в палатке. А Светуля твоя? Там, со всеми? Господи, бедная девочка! Да, да понимаю, что не бе...
Читати далі →

Вбивство Олександра Музичка - невербальний дозвіл на знищення українства?

Не належу до фанатів Сашка. Більше того, багато що в його діях і словах мені не подобалося. Найбільш ймовірно, що якби довелось перетнутися, дружні стосунки певно не склалися б. Та однозначно можна ствердити, що Олександр — людина, здатна до дії. Як кажуть у нас на Прикарпатті — «хлоп з яйцями». Але на даний момент це все — несуттєво. Суттєво: а) Сашка цілеспрямовано вбито; б) О. Музичка вбито як бандита. Поставимо тепер запитання: навіщо це зроблено? Чи на даний час, в момент здач...
Читати далі →

Чуєш?

Чуєш... Чуєш, не... Чуєш, не йди... Чуєш! не йди!!! Замість томагавка в спину, мов поцілунок… В самісіньке серце… Між лопатками, якраз там, де крила... Я оглядаюся і дивлюсь тобі в очі. Вони думають, що ти п*яний. Завтра вранці ти теж так думатимеш. Але сьогодні ти споїв сторожів. Торкаю кінчиками пальців краєчок твоєї душі.  Ти кривишся. Тобі боляче. То мої пластмасові пучки ранять.  Хочу здерти з себе той бісів пластик, та де там. Тільки, якраз в проекції твого «чуєш...», трішки-тр...
Читати далі →