Правда

Чоловікові
 
Я скільки віків була така, як ти хотів, що вже забула яка я насправді …
 Я була мовчазна, бо ти не любиш жіночих балачок…
 Я була балакуча, щоб тебе розважити… 
 Я була красива, бо тобі це приємно …
 Я була ощадна, щоб берегти твою працю …
 Я була добра, бо тобі це подобалось …
 Я була мудра, щоб ти міг мною похвалитися …
 Я була дурна, щоб ти знав, який ти розумний …
 Я родила тобі дітей, щоб ти мене не залишив …
 Я залишала дітей задля тебе, щоб тільки ти любив мене …
 Я була роботяща, щоб ти мене похвалив …
  Я була лінива, бо жіноча робота і так нічого не варта …
Я була така, як ти хотів… 
  Тільки чомусь раптом мене не стало:
0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000
   
 Я зрозуміла, що мене нема і стала феміністкою. Амазонкою. Я сказала тобі: тебе також нема. Я тебе вбила. Нікого нема. Нас нема. Нічого нема.  
 
Апокаліпсис.
 
00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000
00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000 
Апокаліпсис – кінець старого світу і початок нового. Я воскресла.
І тепер я хочу бути. 
 Сміятися і народжувати, знати і любити, літати і пірнати.
  Сяяти. Творити. Давати. Брати. Розвивати...
Я Є.
Богородиця.
Що народжує того, ХТО Є.
І спокон віків БУВ, і не минеться ніколи…
бо
  ВІН Є. 
 
 Я безконечно хочу, щоб ТИ був. Справжній. Бо тільки тоді є Я. 
  І тільки тоді є Той, чиє ім’я не кажуть вголос…
  А  
  ВІН Є
 
Жінка
 
2.06.08



От писано 2 роки тому а майже нічого не змінилося. 
Чому нам так тяжко визнати що нам потрібен Бог в стосунках? а щоб не ховатися за Богом — Любов в стосунках потрібна. 
І не тільки жінкам. Невже чоловікам потрібні тільки персидські кішки і чисті кастрюлі? Чогось хочеться думати, що й чоловікам треба більше...
вчора подзвонила товаришка в дикій істериці: любові нема, ніде і ніяк, є тільки гроші, розумієш, тільки гроші… Якщо в мене нема грошей я -ніхто...
А нащо гроші без любові?
Хто пояснить?
А чи може бути любов без грошей?
Але Бог, то і є Любов. То як Бог/Любов сотворив світ, то чого б йому/їй не сотворити ще й гроші...

Нащо або… або… Або любов, або гроші?

Неправда… Любов хоче бути всюди… в тілі, в грошах, в стосунках...
А чого хочемо ми?
ЧОГО?

Чого так важко визнати, що любові ми таки хочемо? Що це життєва наша потреба, бо це і є потреба Бога.
Чого ми вважаємо любов слабкістю?
Дурістю?
Ото, вірить в любов, ото дурень! Жінкам-дурепам ще пристойно бути, ще можуть собі дозволити на таку дурість — вірити в любов. А чоловікам це на загал не пристойно. Визнати що тобі, мужику, потрібна любов Жінки? та ти що, баба?

І тренуємо свою силу — не визнати, не признатися, не виказати, не показати, жодним чином не зрадити себе… щоб ніхто не помітив як за камяною стіною зітхає Серце, яке і є Бог, який і є -
Любов.

А Вона собі сміється і розсипає нам до ніг перли коштовні...
але ж зігнутися, нахилитися, 
ой, корона може впасти...
А часом… пожбуриш оту корону десь в буряни і візьмеш пригорщу перлів, а вони розсипляться веселково на увесь Світ...
а ще кажуть, що Ангелів нема… а чим же проростають Перли?