На Сходах, 7 липня
Їхати на протести опозиції стосовно захисту мови в мене не було анінайменшого бажання. На запитання Василя Юрціва: «Чи не варто пригадати собі Майдан?» Категорично відповіла: «Серце не кличе».
Поїхала на конференцію "Український цивілізаційний проект". Конференція цікава, хорошого рівня, люди небайдужі. Але в суботу, наприкінці роботи конференції модератор секції «Духовність» Кирило Стеценко повідомив, що його студенти дзвонять «зі сходів», опозиція їх покинула, вони розгублені і не знають що робити, треба піти їх підтримати, хто хоче, то йдемо.
На цей раз моє серце чомусь категорично захотіло туди піти. Субота, 7.07. На сходах не більше 100 людей. Біля мікрофона Сергій Архипчук. Олесь Доній тут в якості радника, а не нардепа. Поводить себе дуже адекватно, без зіркових амбіцій цілком. Десь 20 трохи розгублених молодих людей, які намагаються самоорганізуватися. 6 голодуючих. Все виникає спонтанно, кожен бере на себе той шмат роботи, яку може виконувати. Мені дають лекцію по суб*єктності. Трохи бентежуся, бо як в таких умовах і на таку різношерсту публіку читати якусь там лекцію, по якійсь там суб*єктності?
Але розумію, що насправді це мені є чого тут вчитися, це тут відбувається становлення тієї-таки суб*єктності, коли люди
САМІ
приймають рішення;
готові за ті рішення нести відповідальність, про яку красномовно нагадує сивий міліцейський воронок на початку вулиці Костельної, не кажучи вже про стовпчики самих міліціонерів, та безконечну кількість фільмотворців, які дуже ретельно проводять відеозйомку з найрізноманітніших позицій;
діють;
творять результат.
Люди пречудові. Креативні, толерантні, активні, доброзичливі. Провокатори і маразматики не в счот. Мені цікаво, маразматики — то теж провокатори, які грають роль маразматиків чи таки, власне, хворі? Щось надто багато хворих на квадратний метр.
Міліція не розганяє. Мабуть думають, що за день-два акція захлинеться сама від себе. Занудиться. Без підтримки, без грошей...
Хто всерйоз трактуватиме цих кілька десятків наївних?
Довелось познайомитись з Віктором Морозовим (бандуристом), ще кілька молодих поетів прийшло почитати свої вірші. Вибачайте. прізвищ не пам'ятаю.
Веду групу «Подолання конфліктів у неструктурованому середовищі». Це вже 1.00 восьмого липня. Працюємо до 4.00. Виглядає, що міліція табір таки не штурмуватиме. Іду досипати, бо зранку знов на конференцію.
Поїхала на конференцію "Український цивілізаційний проект". Конференція цікава, хорошого рівня, люди небайдужі. Але в суботу, наприкінці роботи конференції модератор секції «Духовність» Кирило Стеценко повідомив, що його студенти дзвонять «зі сходів», опозиція їх покинула, вони розгублені і не знають що робити, треба піти їх підтримати, хто хоче, то йдемо.
На цей раз моє серце чомусь категорично захотіло туди піти. Субота, 7.07. На сходах не більше 100 людей. Біля мікрофона Сергій Архипчук. Олесь Доній тут в якості радника, а не нардепа. Поводить себе дуже адекватно, без зіркових амбіцій цілком. Десь 20 трохи розгублених молодих людей, які намагаються самоорганізуватися. 6 голодуючих. Все виникає спонтанно, кожен бере на себе той шмат роботи, яку може виконувати. Мені дають лекцію по суб*єктності. Трохи бентежуся, бо як в таких умовах і на таку різношерсту публіку читати якусь там лекцію, по якійсь там суб*єктності?
Але розумію, що насправді це мені є чого тут вчитися, це тут відбувається становлення тієї-таки суб*єктності, коли люди
САМІ
приймають рішення;
готові за ті рішення нести відповідальність, про яку красномовно нагадує сивий міліцейський воронок на початку вулиці Костельної, не кажучи вже про стовпчики самих міліціонерів, та безконечну кількість фільмотворців, які дуже ретельно проводять відеозйомку з найрізноманітніших позицій;
діють;
творять результат.
Люди пречудові. Креативні, толерантні, активні, доброзичливі. Провокатори і маразматики не в счот. Мені цікаво, маразматики — то теж провокатори, які грають роль маразматиків чи таки, власне, хворі? Щось надто багато хворих на квадратний метр.
Міліція не розганяє. Мабуть думають, що за день-два акція захлинеться сама від себе. Занудиться. Без підтримки, без грошей...
Хто всерйоз трактуватиме цих кілька десятків наївних?
Довелось познайомитись з Віктором Морозовим (бандуристом), ще кілька молодих поетів прийшло почитати свої вірші. Вибачайте. прізвищ не пам'ятаю.
Веду групу «Подолання конфліктів у неструктурованому середовищі». Це вже 1.00 восьмого липня. Працюємо до 4.00. Виглядає, що міліція табір таки не штурмуватиме. Іду досипати, бо зранку знов на конференцію.
0 коментарів