ВиВір
Живіт не бреше.
Животечія збирає роси в світанкових травах.
Печать вже зірвана.
І падаю у Небо.
До Сонця, вниз,
там, де нема верха,
А тільки ВиВір
лущить вічну Требу.
Нарешті.
Стріли-
ся
Нарешті Бог
підняв на
Землю — Небо.
Животечія збирає роси в світанкових травах.
Печать вже зірвана.
І падаю у Небо.
До Сонця, вниз,
там, де нема верха,
А тільки ВиВір
лущить вічну Требу.
Нарешті.
Стріли-
ся
Нарешті Бог
підняв на
Землю — Небо.
0 коментарів