Проклинаю

Сашко Капиніс… Сходи перед Українським домом 2012, голодування… на захист мови… Сьогодні загинув… тобто вже вчора… Куля в голову… Рука не повертається писати «вічная пам'ять», хочеться помилитися… так хочеться помилитися...



Проклинаю свій страх. Коли не ставало духу йти і казати правду. Бачила… а не казала. Хотіла йти і не йшла...
Проклинаю свою невпевненість.
Проклинаю своє невір'я.
Проклинаю своє невміння ЖИТИ.

Проклинаю Володимира Путіна. Як втілення принципу на-силля.
Проклинаю Януковича. Як дрібного посіпаку того ж принципу.
Проклинаю Захарченка. Як скотину, яка забула, що вона людина.

Проклинаю Богом.
Любов'ю.
Правдою.
Щастям.

С-чістє… ти, Сашко, частка… чиста… честі… счістє

А вони — нечисть. То хай собі.

Прости мені всі мої не-життя. Житиму. Всі житимем. З тобою в частці. В с-чісті.
Так буде. Так є.