Чоловіче мій...

Чоловіче мій, запрягай коня,
То не кінь, а Змій,
миготить стерня… /Ліна Костенко/



Чоловіче мій,
Не цілуй мене,
а ні рук, ні ніг,
ні очей моїх...
                                                                   Поцілуй м*я в самісіньке Сер-це,
                                                                   В Дно розверзле  і біль душі.
                                                  По-ЦІЛ-уй -
                                                  Цілим стань,
                                                  Злом і Янголом,
                                                   Богом — Драконом.
                                                                      ЦІЛИМ.
                                                   Ціл-а Я,
                                                   Ціл-ю в ЦІЛЬ,
                                                   Ціл-ую
                                                   в самісіньке Серце
                                                   в СЕРедину
                                                   в Бога. 

Чоловіче мій,
Як ти мій — стерня,
Як ти ЗМІЙ — ТРАВА,
                        Ти не мій — ти Змій,
                        Я Змія НІЧиЯ,
           Вибухає Світ — Пророста Трава.

А може… просто… ти не вмів запрягти коня? Того, Що Змій?
То він же не пряжеться… він же ЗМІЙ...