Вбивство Олександра Музичка - невербальний дозвіл на знищення українства?

Не належу до фанатів Сашка. Більше того, багато що в його діях і словах мені не подобалося. Найбільш ймовірно, що якби довелось перетнутися, дружні стосунки певно не склалися б. Та однозначно можна ствердити, що Олександр — людина, здатна до дії. Як кажуть у нас на Прикарпатті — «хлоп з яйцями».

Але на даний момент це все — несуттєво.
Суттєво:

а) Сашка цілеспрямовано вбито;
б) О. Музичка вбито як бандита.

Поставимо тепер запитання: навіщо це зроблено?

Чи на даний час, в момент здачі Криму, провокативних дій власних і прийшлих сепаратистів на південно-східних територіях, дислокації російських військ на східних кордонах фізичне знешкодження О. Музичка є таким уже надважливим завданням? Злочини Сашка легко укладаються в статтю про хуліганство, але більше йому нема що закинути, бо якби було, то уже давно було б пред'явлено.

Однозначно система не змогла йому простити «попускання» прокурорів, та ще й славно-явно, на увесь інтернет-простір.
ТОБТО: карально-силова російсько-радянська система внутрішньої безпеки (кого? і від кого?) продовжує повноцінно функціонувати. Вбивство Олександра Музичка має показати і продемонструвати всім громадянам України, що посягання на «честь», гроші, владу даної системи караються негайно і жорстоко.
А. Аваков у коментарі про вбивство називає бандитами Правий сектор, Батьківщину, Самооборону Майдану. Зауважте, що жодного слова, бодай позірно, для рівноваги, про вбивць донецького євромайданівця, про тих, хто справляв нужду на захисників українства, про викрадачів кримських татар чи українців — жодного слова. Обмовочки за дідусем Фройдом, вони багато на що вказують...
Вказують і на те, що вбивство Олександра Музичка — невербальний дозвіл системі знищувати Правий сектор, Батьківщину, Самооборону Майдану, як апріорне зло, як «бандитизм» і «антипатріотизм».