Совок, комунізм, націоналізм та ІБД

Кілька років тому одна дууууууууже націоналістична організація попросила мене допомогти їм провести конференцію по націоналізму для молоді. Не пригадую назви, але здається, то було щось, приурочене до постаті Є.Коновальця. Взялася за роботу, бо треба ж, щоб було і науково, і аналітично, і не нудно, і тренінгово, і з користю, і… Молодь же, відповідально! 
За якийсь час розумію, що нікому, окрім мене, та конференція не потрібна, робота по запрошенню людей не проводиться, доповіді подаються за принципом «Сtrl+v», у дискусійному круглому столі бажаючих приймати участь нема...
— Хлопці, може ми відмовимось від тієї конференції? Вона ж вам не треба! При такій роботі ніхто не прийде і буде воно нудне й нецікаве...
— Ні, ні, що ви, пані Галю!!! Обов'язково проводимо! Це у нас по плану треба зробити! А за людей не переживайте, в мене кума викладає в 11 класах, то вона 3 класи приведе, люди будуть!
ПаУза. Без слів. Без коментарів.
О, як партійно і комсомольськи. Той чоловік досі не розуміє, чому з того часу називаю його «Комсомольцем». Він молодий і, на відміну від мене, в комсомолі ніколи не був. 
Конференція таки відбулася. З одним класом і десятком моїх студентів, що відгукнулись на запрошення.  Учні після офіційної частини, яка їм, звичайно, «дуже сподобалась», втекли. Замовники чинно пішли, «щиро подякувавши», ми із студентами тусили мало не до півночі, дивуючи бабцю-сторожиху своїми емоційними дискусіями, подекуди реготами, а подекуди сльозами.

Отаке-то, а ІБД — то Імітація Бурхливої Діяльності :), шкільний сленг совкових 1980-х ;).