Зневірена жебрачка...

Зневірена жебрачка...

Як не любиш — то хоч пожалій,
як заморський фаянс 
б*ються обриси мрій...

Мрія щастя тобі дарувати, 
Мрія бути і мрія знати...,
Мрія діти родити НЕВИННО,
Мрія радість світити дитинно...,

Мрія тіло твоє святити,
Мрія діяти,
Мрія жити.

Як тарілки розтрощу мрії - 
Перша дія.
Болюча дія.
Скалки ріжуть, печуть до крові,
ненавидячи рифму любові,
ненавидячи власне жебрацтво, 
ненавидячи світ і б… во.

Здохни, суко,
і не просися, не жалійся і не стогни.
Осідлай вогняного Дракона, 
Пекло й скло босоніж пройди.

Анастасія...
Воскресіння.
Гола й боса, і без прикрас.
Я Богиня, чуєш, Богиня.
Правда я. 
Я Любов.
Я Час.
Розгортаю Кришталь Граалю,
Розгортаю Душу свою.
Я не жебраю — РОЗПОВИВАЮ! 
Твого Бога в Тобі - 
ЛЮБЛЮ.

2 коментарі

Альберт Комарі
почуттями авторки іскрить навіть від компьютера! надзвичайний вірш!!!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте