Форма..., а зміст?

Блоґ: Галина Дичковська

Кілька років тому я зустріла товаришку, яка спішила відвести свою доньку на… годину до школи, бо: "Їхньому класу на цю годину призначили… сповідь..."
Мої скромні зауваження, що сповідь неможливо «призначити», та ще й на певну годину, та ще й класом… зустріли цілковите нерозуміння.
Я ще ходила і в жовтенятах, і в піонерах, і в комсомольцях.
І коли чую про «призначені» сповіді, таким віє рідним, знайомим, совєтським...

6 коментарів

Мета влади радянського союзу зрозуміла, а навіщо це потрібно зараз — загадка.

Мета будь-якої влади одна і та ж: влада. Влада реалізується через контроль. Найефективніший же контроль: само-контроль.

Тобто, сучасне християнство — контроль?

Інституціоналізована (а часто і неінституціоналізована) релігія або ідеологія є формою контролю над масами, котрий здебільшого реалізується за принципом само-контролю (вкладені світоглядові цінності, ідеї). Значно ефективніше довести виконавця до щирого переконання у правильності його дій, аніж наказувати йому знеособлено, імперативно і не рахуючись із його думками. Проте сповідування тієї чи іншої ідеології, перебування в певній світоглядовій матриці з необхідністю завжди інспіроване зовні через систему освіти, культуру, мас-медіа.

релігія або ідеологія є формою контролю над масами//
Не варто забувати іншу, істинну суть релігії: (від лат. religio – зв'язок)lat: religio, w?rtlich: ‚die Ehrfurcht).Тобто релігія в основі своїй має бути не формою контролю, а відновленням ЗВ*ЯЗКУ між людиною і Богом, між людиною зовнішньою і внутрішньою. між людиною-маскою та істинним Я.
На жаль, релігії дійсно в більшості стають не формою зв*язку, а формою контролю.Причому глибокого і сутнісного (аж до самоконтролю). Власне, це не самоконтроль, а контроль страхом, сформованим через релігійну систему.

Нагалос було зроблено на означенні "інституціоналізована", що також слід розуміти в ширшому сенсі як «соціалізована». Будь-яка форма соціалізації передбачає регламентацію і точку зору суспільної користі чи суспільної необхідності, де інтерес більшості домінує над інтересом особистості.