Драконятко і папірці
Продовження, початок тут:
Драконятко любить сидіти в мене на письмовому столі. Гризе олівці і часом щось малює, лівою лапою. А ще йому подобається спалювати маразматичні папери з моєї роботи. Інструкція №...58476593486… Я вичитую, виписую, креслю таблички… А воно: «Уууууух!» і папірець згорів синім полум*ям… Спочатку отеретіла від такої наглості. І, врешті, це ж завтра треба буде здати на роботі! Як так можна???!!!!!
Драконятко сидить із невинним виглядом, потім бере наступний папірець і ....
— ЩО ти робиш?!!!!
— Демонструю тобі результативність твоєї роботи, — грайлива посмішка зовсім обеззброює. Моє обурення перетворюється в дрібненький пшик.
Воно ж каже правду! Я ж і сама знаю, що малюю нікому не потрібні папірці, які подумки постійно обзиваю маразмом. НІКОМУ-НЕ-ПОТРІБНІ. Але є наказ міністерства, чорти б його забрали!
— А от в деких релігіях чорта зображають драконом.
— То й що?
— Слухай, але завтра направду треба здавати звіт. І МУШУ це зробити… І тепер знов годину потрачу на ці таблички?
Драконятко якось дивно починає сукати крильцями і одним різким рухом висмикує з-за спини білий папірець. Я беру його в руки і аж німію від здивування — переді мною точнісінька копія мого, щойно спаленого звіту. Навіть не копія. Кращий варіант. Виправлені помилки, скоректовані таблички. Моїм очам є від чого вилізти на лоб.
— Слухай, як тобі це так легко, то може зробиш мені ще звіт №...357384750...?
— Нєєєєєєєєєєє… Я марноти не творю. То так, створило тобі, бо нашкодило)).
Отак просто… «Не творю марноти...»
І все. І ВСЕ!!!
Прости мені, моє Драконятко...
Драконятко любить сидіти в мене на письмовому столі. Гризе олівці і часом щось малює, лівою лапою. А ще йому подобається спалювати маразматичні папери з моєї роботи. Інструкція №...58476593486… Я вичитую, виписую, креслю таблички… А воно: «Уууууух!» і папірець згорів синім полум*ям… Спочатку отеретіла від такої наглості. І, врешті, це ж завтра треба буде здати на роботі! Як так можна???!!!!!
Драконятко сидить із невинним виглядом, потім бере наступний папірець і ....
— ЩО ти робиш?!!!!
— Демонструю тобі результативність твоєї роботи, — грайлива посмішка зовсім обеззброює. Моє обурення перетворюється в дрібненький пшик.
Воно ж каже правду! Я ж і сама знаю, що малюю нікому не потрібні папірці, які подумки постійно обзиваю маразмом. НІКОМУ-НЕ-ПОТРІБНІ. Але є наказ міністерства, чорти б його забрали!
— А от в деких релігіях чорта зображають драконом.
— То й що?
— Слухай, але завтра направду треба здавати звіт. І МУШУ це зробити… І тепер знов годину потрачу на ці таблички?
Драконятко якось дивно починає сукати крильцями і одним різким рухом висмикує з-за спини білий папірець. Я беру його в руки і аж німію від здивування — переді мною точнісінька копія мого, щойно спаленого звіту. Навіть не копія. Кращий варіант. Виправлені помилки, скоректовані таблички. Моїм очам є від чого вилізти на лоб.
— Слухай, як тобі це так легко, то може зробиш мені ще звіт №...357384750...?
— Нєєєєєєєєєєє… Я марноти не творю. То так, створило тобі, бо нашкодило)).
Отак просто… «Не творю марноти...»
І все. І ВСЕ!!!
Прости мені, моє Драконятко...
0 коментарів