Чому оп-позиція програє. Чому програють володарі. Чому МАЙДАН переМОЖЕ
1. h-dychkovska.vkursi.com/6649.html
2. Щоб мене не записали до провладних))) (якщо чесно і серйозно, мене це найменше турбує), але коментар Святослава змусив усміхнутися)
Поразка В.Януковича.
Десь приблизно місяць тому до мене надійшло кілька дзвінків з Донеччини приблизно такого змісту: «Ми тут їдем на майдан, той, інший. Ти там скажи своїм, що ми все розумієм, хай вони нас не б'ють. Ми мусимо їхати, бо інакше звільнять з роботи. А загалом ми все розуміємо». Звичайно, я запевнила, що ніхто нікого бити не буде, а своїм адекватним знайомим, які на київському Майдані, про всяк випадок зробила кілька дзвінків.
Янукович програє не тому, що він не суб'єкт, не тому, що бракує шарму, не тому, що робить риторичні ляпи на кожному кроці.
Тому, що Донецьк йому уже не вірить. Звичайно, не можна говорити про все і про всіх. Я про тенденцію. Донецьк не поїде захищати Януковича. Не буде підставляти за нього голову.
Якщо в 2004 захищати Януковича означало відстоювати себе проти чужих, проти зайд, проти експлуататорів, то за цих кілька років стало зрозуміло, що:
— покращання вже сьогодні не спостерігається;
— золоті унітази дратують усіх, незалежно від національності, конфесії і професії;
— нема ідеї, яка б бодай якось могла надихати майбутнє.
Є одна козирна карта — це ВВП. Це вам не будь-що, це може бути навіть козирний туз. Цією картою все і тримається.
От тільки невеличка неувязочка. Не туз є в Януковича, а Янукович є в Туза.
Втриматись можна одним-єдиним способом — насиллям та ігноруванням потреб «підданих». Але і тут «збій системи». Ігнорування «потреб підданих» досягло вже такого рівня, що поставило суспільство в дзеркальну ситуацію "ігнорування насильства", тобто ігнорування влади. Нема сенсу слухати владу, бо вона не забезпечує задоволення потреб. Жодним чином.
Страх, що потреби будуть незадоволені, якщо не послухаєш владу, зникає, бо приходить розуміння, що послухаєш владу/не послухаєш владу… потреби не будуть задоволені. Таким чином зникає і страх перед владою.
Влада забула, що до кнута потрібен ще й пряник. «Пряникоїдів» настільки мало, що вони не здатні залякати усе суспільство.
Супільство УЖЕ усвідомлює, що пряника не буде.
Влада не є силою, що наводить ЛАД, вона намагається ВОЛОДІТИ (ИМЕТЬ всех и все).
Точка біфуркації.
Суспільство ще не знає, що може пекти пряники самостійно. І захищати свої пряники.
Ще Спенсер писав, що продуктивність праці падає, якщо люди зайняті не виробництвом, а проблемою захисту продуктів власного виробництва. Насправді саме ця проблема була ключовою в колишньому СРСР, залишилась вона і зараз.
Підняти виробництво(продуктивність) в наших умовах дуже просто — забезпечити людям можливість пекти і споживати свої пряники. Або НАВЧИТИ ЛЮДЕЙ, ЩО СВОЇ ПРЯНИКИ ТРЕБА ЗАХИЩАТИ.
Той, хто це зробить, стане переможцем не лише Януковича, а всієї системи.
Підсумуємо:
Слабкі сторони В.Я.: нездатність реагувати на виклики і потреби суспільства; нездатність загнати людей в «имение»; нездатність організувати процес випікання пряників; орієнтація на сильнішого «пряникоїда»;
Сильні сторони: здатність згуртовувати людей; здатність спонукати людей до самостановлення власної суб'єктності))))).
І от, подумалося… а якби Віктор Федорович завтра подав у відставку… це було б «харашо» чи «плохо»?
2. Щоб мене не записали до провладних))) (якщо чесно і серйозно, мене це найменше турбує), але коментар Святослава змусив усміхнутися)
Поразка В.Януковича.
Десь приблизно місяць тому до мене надійшло кілька дзвінків з Донеччини приблизно такого змісту: «Ми тут їдем на майдан, той, інший. Ти там скажи своїм, що ми все розумієм, хай вони нас не б'ють. Ми мусимо їхати, бо інакше звільнять з роботи. А загалом ми все розуміємо». Звичайно, я запевнила, що ніхто нікого бити не буде, а своїм адекватним знайомим, які на київському Майдані, про всяк випадок зробила кілька дзвінків.
Янукович програє не тому, що він не суб'єкт, не тому, що бракує шарму, не тому, що робить риторичні ляпи на кожному кроці.
Тому, що Донецьк йому уже не вірить. Звичайно, не можна говорити про все і про всіх. Я про тенденцію. Донецьк не поїде захищати Януковича. Не буде підставляти за нього голову.
Якщо в 2004 захищати Януковича означало відстоювати себе проти чужих, проти зайд, проти експлуататорів, то за цих кілька років стало зрозуміло, що:
— покращання вже сьогодні не спостерігається;
— золоті унітази дратують усіх, незалежно від національності, конфесії і професії;
— нема ідеї, яка б бодай якось могла надихати майбутнє.
Є одна козирна карта — це ВВП. Це вам не будь-що, це може бути навіть козирний туз. Цією картою все і тримається.
От тільки невеличка неувязочка. Не туз є в Януковича, а Янукович є в Туза.
Втриматись можна одним-єдиним способом — насиллям та ігноруванням потреб «підданих». Але і тут «збій системи». Ігнорування «потреб підданих» досягло вже такого рівня, що поставило суспільство в дзеркальну ситуацію "ігнорування насильства", тобто ігнорування влади. Нема сенсу слухати владу, бо вона не забезпечує задоволення потреб. Жодним чином.
Страх, що потреби будуть незадоволені, якщо не послухаєш владу, зникає, бо приходить розуміння, що послухаєш владу/не послухаєш владу… потреби не будуть задоволені. Таким чином зникає і страх перед владою.
Влада забула, що до кнута потрібен ще й пряник. «Пряникоїдів» настільки мало, що вони не здатні залякати усе суспільство.
Супільство УЖЕ усвідомлює, що пряника не буде.
Влада не є силою, що наводить ЛАД, вона намагається ВОЛОДІТИ (ИМЕТЬ всех и все).
Точка біфуркації.
Суспільство ще не знає, що може пекти пряники самостійно. І захищати свої пряники.
Ще Спенсер писав, що продуктивність праці падає, якщо люди зайняті не виробництвом, а проблемою захисту продуктів власного виробництва. Насправді саме ця проблема була ключовою в колишньому СРСР, залишилась вона і зараз.
Підняти виробництво(продуктивність) в наших умовах дуже просто — забезпечити людям можливість пекти і споживати свої пряники. Або НАВЧИТИ ЛЮДЕЙ, ЩО СВОЇ ПРЯНИКИ ТРЕБА ЗАХИЩАТИ.
Той, хто це зробить, стане переможцем не лише Януковича, а всієї системи.
Підсумуємо:
Слабкі сторони В.Я.: нездатність реагувати на виклики і потреби суспільства; нездатність загнати людей в «имение»; нездатність організувати процес випікання пряників; орієнтація на сильнішого «пряникоїда»;
Сильні сторони: здатність згуртовувати людей; здатність спонукати людей до самостановлення власної суб'єктності))))).
І от, подумалося… а якби Віктор Федорович завтра подав у відставку… це було б «харашо» чи «плохо»?
1 коментар
Про Януковича взагалі не цікаво. Ні писати, ні читати. Про ВВП — вірно. Він їхнє ВСЄ! Донецькі і луганські(а кримські не факт, якраз через чинник ВВП) за Януковича не підуть. Це якщо проти нього буде НЕ Тягнибок! А коли Кличка НЕ допустять до виборів через вид на проживання в Німеччині, а в першому турі через надмірну кількість кандидатів від опозиції(Порошенко, Гриценко...) переможе Тягнибок, донецькі аж ПОБІЖУТЬ, а і багато Чернівецьких, голосувати за Януковича. І не забувайте, що ще ніхто від опозиції не задекларував після перемоги загальну амністію протилежній стороні. А це значить що ВСІ податківці, прокурори, міліціянти, судді, працівники освіти і охорони здоров'я переживають за свої посади після зміни влади. Керівники комунальних книгарень в тому числі!!!