Мені байдуже темні сторони будь-чиї, особливо зараз. Питання в адекватності реакції на ситуацію. А це все нагадує страуса з його відомою звичкою ховати голову в пісок.
Браво.
Одне тільки уточнення.
Здатність помирати за когось/за щось.
Здатність захищати себе, проходячи навіть власну смерть.
І власне боягузство, прикрите відмовою помирати за когось.
Картинка ще трішки складніша…
Нажаль, Ваша, Святославе, правда. Дуже погоджуюсь із критикою християнства як спадкоємця Римської імперії. Та власне, між Христом і християнством щонайменше 3 століття…
Суть не в божественності/не-божественності Христа чи будь-кого. Суть в тому, що «віддавання» свого життя і смерті владі (богові, намісникові бога)- концептуальна сутність рабської свідомості, своєрідна «чорна месса», що руйнує душу(божественність)особистості. Такий собі провіденціалізм, що звільняє від відповідальності за власне життя.
Причини такої свідомості — таїна тайн, архетипічний абсурд, майже тотожний у всіх цивілізаціях і культурах світу, хоч форми його вияву позірно дуже різні.
В этом послании ключевое слово БЫЛ.
Степана Сапеляка, к сожалению, не знала.
Но, знаю точно, что в УПА (Украинской Повстанческой Армии) воевало 870!!!(БЫВших офицеров и солдат Советской Армии. Цифра 870 — это задокументированный факт, может и больше).
По Вашим публикациям никак не скажешь, что Вы русофил, либо путинофил.
Критически, аналитически мыслящий человек русской культуры. Не более.
Я бы вас даже в бандеровцы приняла. Куда быстрей, чем Ирочку Фарион.
Может, для Вас это стыдно — быть бандеровцем, для меня — почетно.
Ведь именно благодаря таким, как Вы, Путин отступит.
Потому, что Вы — искатель правды. А правды этот товарищ оооооооочень боится.
Михайле, Ваш допис: m-shmorgun.vkursi.com/6905.html#cut змістовно тотожний. Поставлені дописи з різницею в пів-години. Це свідчить, що зміст «в повітрі», «в ноосфері», «в ментальному полі суспільства»… (звиняйте, бла...).
Я про те, що ЗМІСТ, він Є, поза мною, поза Вами, він просто Хоче виявитись і виявляється… через нас і через інших, і через всіх…
Правда переможе!
Тому, що ми нація не поневолена, ми нація бездержавна /Вячеслав Липинський.
Тому, що процес самолегітимації, що триває 100...??? 1000...??? років тільки-тільки почав оприявнюватись.
Тому, що цілісінький світ не розуміє ЩО відбувається.
Тому, що нам треба САМИМ навчитися це все робити.
Христос его сверг. Не Ирода даже, а императора Рима.
Римляне присягали императору как богу, тому, кто имеет ВЛАСТЬ над их жизнью и смертью. Признав Богом Христа люди отказались признавать богом императора… С этого началось падение Рима.
Махатму Ганди, кстати, политика тоже интересовала.
Домінування і право казати «ні».
Дуже часто «духовність» — це форма долучення себе до «об*єктивної», «абсолютної», «божественної»… істини, що виключає… можливість такому адепту казати «ні». Таким чином формується дуже жорстке домінування, інколи навіть більш жорстке, ніж просто фізичний примус.
Брехня і корупція вищої школи не тільки в 100 гривнях чи доларах, зданих за іспит.
Найбільша брехня в тому, що ця освіта насправді нікому не потрібна.
Що студенти вчаться розуміти за 5 років, що ні вони, ні результати їх роботи не потрібні.
Що все/майже все/, що їх навчили в університеті, не придатне для наступної роботи.
Що вчать життя ті, хто життя не знає, що вчаться того, що в житті не знадобиться…
Деякі спеціальності є щасливим винятком відсотків на 30%, але тенденція…
Ні-ні, не тягар, тягар пригнічує, давить додолу. Не тяжко.
Тяж — зв*язок.
Велика СИЛА ТЯЖУ (зв*язку) із Небесною Сотнею. А за нею — небесні тисячі Холодноярівців, бандерівців, ідеалістів-комуністів, петлюрівців, мазепинців, козаків…
ДАР ТЯЖу — відновлення цілісності Роду.
Тяж-тон-напруга — правди від минулого до Май-бутнього.
Того, що МАЄ бути.
Дар Тяжу.
Всім нам.
Неправда, Андрію, ти — герой. Як і вся Україна. Як і бабушка Лена, якій 82, і вона вже 3 роки не виходить з квартири, але кожен день пекла «пірожкі на Майдан», як дівчинка з Луганська, що хоче «жить в стране, где не страшно», як хлопчик 5 років, що кричить 9-річному «я не дам себе кривдити! В мене тут Майдан!», як бабця Оля, що з пенсії 800 грн. 200 віддає на Майдан… як… як… як…
«Здобудеш українську державу, або згинеш у боротьбі за неї,»- мій батько-бандерівець все життя мучив себе цим прокльоном. Та і мене теж. Мав вину, що не загинув. Повір Андрію, це не потрібно і страшно. Це жахливо.
«Вояк стріляє, Бог кулі носить» — ніхто не знає, чому вони, а не ми.
Вони віддали своє життя не за нас. Це не жертва. Це свідомий вибір БУТИ, незважаючи навіть на смерть. ЦЕЙ СВІЙ ВИБІР ВОНИ ВІДДАЛИ НАМ.
Наше право прийняти чи не прийняти.
Якщо ти знав особисто когось із загиблих, стань братом/сином/чоловіком/батьком/родичем/другом їх рідним. Бо це значить, що ти прийняв їх у свій рід. У себе.
Ми є завдяки їм.
Вони хочуть БУТИ через нас.
Вони будуть, якщо будемо ми.
vk.com/uarevo?w=wall-38854900_2056989
За можливість жити в правді. Собі.
І кожному з нас.
І на нас тепер відповідальність тої правди.
На кожному.
Одне тільки уточнення.
Здатність помирати за когось/за щось.
Здатність захищати себе, проходячи навіть власну смерть.
І власне боягузство, прикрите відмовою помирати за когось.
Картинка ще трішки складніша…
Суть не в божественності/не-божественності Христа чи будь-кого. Суть в тому, що «віддавання» свого життя і смерті владі (богові, намісникові бога)- концептуальна сутність рабської свідомості, своєрідна «чорна месса», що руйнує душу(божественність)особистості. Такий собі провіденціалізм, що звільняє від відповідальності за власне життя.
Причини такої свідомості — таїна тайн, архетипічний абсурд, майже тотожний у всіх цивілізаціях і культурах світу, хоч форми його вияву позірно дуже різні.
Степана Сапеляка, к сожалению, не знала.
Но, знаю точно, что в УПА (Украинской Повстанческой Армии) воевало 870!!!(БЫВших офицеров и солдат Советской Армии. Цифра 870 — это задокументированный факт, может и больше).
Критически, аналитически мыслящий человек русской культуры. Не более.
Я бы вас даже в бандеровцы приняла. Куда быстрей, чем Ирочку Фарион.
Может, для Вас это стыдно — быть бандеровцем, для меня — почетно.
Ведь именно благодаря таким, как Вы, Путин отступит.
Потому, что Вы — искатель правды. А правды этот товарищ оооооооочень боится.
Я про те, що ЗМІСТ, він Є, поза мною, поза Вами, він просто Хоче виявитись і виявляється… через нас і через інших, і через всіх…
Правда переможе!
Тому, що процес самолегітимації, що триває 100...??? 1000...??? років тільки-тільки почав оприявнюватись.
Тому, що цілісінький світ не розуміє ЩО відбувається.
Тому, що нам треба САМИМ навчитися це все робити.
Римляне присягали императору как богу, тому, кто имеет ВЛАСТЬ над их жизнью и смертью. Признав Богом Христа люди отказались признавать богом императора… С этого началось падение Рима.
Махатму Ганди, кстати, политика тоже интересовала.
Дуже часто «духовність» — це форма долучення себе до «об*єктивної», «абсолютної», «божественної»… істини, що виключає… можливість такому адепту казати «ні». Таким чином формується дуже жорстке домінування, інколи навіть більш жорстке, ніж просто фізичний примус.
Найбільша брехня в тому, що ця освіта насправді нікому не потрібна.
Що студенти вчаться розуміти за 5 років, що ні вони, ні результати їх роботи не потрібні.
Що все/майже все/, що їх навчили в університеті, не придатне для наступної роботи.
Що вчать життя ті, хто життя не знає, що вчаться того, що в житті не знадобиться…
Деякі спеціальності є щасливим винятком відсотків на 30%, але тенденція…
Тяж — зв*язок.
Велика СИЛА ТЯЖУ (зв*язку) із Небесною Сотнею. А за нею — небесні тисячі Холодноярівців, бандерівців, ідеалістів-комуністів, петлюрівців, мазепинців, козаків…
ДАР ТЯЖу — відновлення цілісності Роду.
Тяж-тон-напруга — правди від минулого до Май-бутнього.
Того, що МАЄ бути.
Дар Тяжу.
Всім нам.
«Здобудеш українську державу, або згинеш у боротьбі за неї,»- мій батько-бандерівець все життя мучив себе цим прокльоном. Та і мене теж. Мав вину, що не загинув. Повір Андрію, це не потрібно і страшно. Це жахливо.
«Вояк стріляє, Бог кулі носить» — ніхто не знає, чому вони, а не ми.
Вони віддали своє життя не за нас. Це не жертва. Це свідомий вибір БУТИ, незважаючи навіть на смерть. ЦЕЙ СВІЙ ВИБІР ВОНИ ВІДДАЛИ НАМ.
Наше право прийняти чи не прийняти.
Якщо ти знав особисто когось із загиблих, стань братом/сином/чоловіком/батьком/родичем/другом їх рідним. Бо це значить, що ти прийняв їх у свій рід. У себе.
Ми є завдяки їм.
Вони хочуть БУТИ через нас.
Вони будуть, якщо будемо ми.