Галина Дичковська
Рейтинг
+564.67
Сила
1720.92

Галина Дичковська

h-dychkovska

avatar
Дякую, Олесю, за твоє добре серце:))
avatar
Божа Мати не плаче…
Розгортається Сила
Розгорається Світло

Небом, Сонцем, Водою
Сходить Диво
на Землю.
В темряву, в Ніч
Дивом-Дивная річ — Щастям сипле Любові
Правда.
avatar
Тут дуже багато питань порушено…
1. Літературна мова — як панночка в салоні, наманіжена, красива, затягнута в корсет і… безплідна.
Вона — еталон, та місце їй — в музеї.
2. Часто бачила, як люди (Сергій Стуканов сюди не належить), що володіють, власне, тільки літературною мовою не мають елементарного її «чуття» і вивергають з неї такі покручі, що жодній сільській бабусі не присниться:
Уродлива дівчина (це в розумінні вродлива);
Упливав на процес… тощо.
3. Діалекти мають архаїку, яка «вилущена» із літературної мови і тим збагачують її.

Мав би бути процес подвійний — підтримки Літературного еталону і водночас — підтримки діалектів, бо то наше багатство.

Стосовно діалекту, то я колись виростала в глухому гуцкульському селі (там навіть світла не було). Як приїзджали за мною батьки, то дивувалися, бо я, на відміну від інших міських дітей,і фонетику і мову переймала повністю. Ото згадуючи ті часи, написалося колись: h-dychkovska.vkursi.com/1047.html
Може воно Вам видасться кривим та покрученим, а мені той діалект — як бальзам на душу у найважчі моменти життя :)))
avatar
Та мені якось зовсім не образливо:)))
Допис хороший, особливо Афродіта з Еротом:))
avatar
А він САМ СОБІ потрібен?
avatar
З точки зору НЕВИПРАВНОСТІ ситуації — погоджуюсь.
З точки зору вектора процесу — одне і те ж. Просто десь «до межі», а десь = «за межу».
avatar
Для мене в цій зустрічі було два величезні відкриття:
1. Діти, які не вміють і не хочуть вписуватися в шкільну систему, можуть ставати відповідальними і серйозними Дорослими, що дають собі раду із складними життєвими завданнями.
2. Братство Чоловічої взаємодії. Коли чоловічість — це не дурна бійка за першість, а Мудрість Взаємоповаги, Взаємопідтримки, і Творення Життя.
avatar
Так, це ОДНЕ і ТЕ ж.Це кажу професійно. З позиції психотерапевта. Неодноразово провірено.
Дуже часто люди носять на собі драйвер: «Не живи», інколи не можуть з ним справитися.
avatar
Думаю, тут питання не в тому, ЩО мають транслювати, а елементарної коректності керівників каналу. Якщо було заплановано передачу на 45 хвилин, (хоч би про що), то й має бути 45хв, а не 28. (якби вибір зробили в користь толоки, «дарувальники» теж могли б обурюватися). Більше того, ота дарована пісня може також грати роль боротьби з наркотою.(не хочу торкатися якості цих передач, це — окремо).
так-так. Через оту подаровану пісню хтось отримає відчуття потрібності, причетності, визнаності, навіть любові… і не візьметься за наркоту. Повірте, що для багатьох людей та пісня — дійсно важливе визнання (бачила таке).

І ще. Ніколи не вірила і не вірю, що торба презервативів врятує нас від Сніду.
avatar
Я не погоджуюсь з тим, що самогубці — слабаки. Це просто люди, що втратили віру і надію на…
Так, це своєрідна втеча, але скажіть, хто із вас НІКОЛИ не втікав?
в горілку, в телевізор, в роботу?
яка різниця? Міра/кількість втечі?
avatar
Надійко, я уже давно вийшла з того віку, коли мені було цікаво, щоб мене «завойовували». Всі ці «завоювання» — не більше, ніж ігри, де Вона бреше, що Він їй не потрібен, а Він бреше, що Вона йому потрібна, а насправді намагається отримати те, що ще нікому не було доступне, тим самим тішачи себе ілюзією, що Він переможець.(як правило, ву випадку «перемоги» така жінка перестає цікавити).
Я дуже добре знаю, що більшість і чоловіків, і жінок не вміють говорити правди, бояться цього, тому ховають правду в «завойовування», в торги про першість, в імітацію непотрібності… /маніпуляцій — тисячі, мільйони/.
Мені цікаво з Чоловіком, який здатен приймати мене таку як я є НАСПРАВДІ. Це вимагає від мене дуже важкої і складної якості — приймати Його таким, яким він Є./не завжди з цим справляюся/.
Але це дає незрівнянну радість взаємодії в ПРАВДІ, де зовсім несуттєвими є «завоювання», «хто перший подзвонив» і решта маніпулятивних викрутасів.
Кожен робить свій вибір сам.
avatar
А все ж підприємці — молодці!!!
avatar
Дивно, в мене найбільший сексуальний інтерес викликають чоловіки, від спілкування з якими рівень мого IQ якщо не підвищується, то бодай розвивається.
avatar
Я думаю, той чоловік теж нічого не помітив:)). Навіть я не можу сказати, що так уже суттєво це помічала. тут була просто дуже ілюстративна ситуація, близька в часі, можна було порівняти. Якби я була тільки в одній із цих ситуацій, я б теж нічого не помітила.
avatar
Альберте, Ви на цій сторінці повязали націоналізм із брудом та огидою.Він явно викликає у вас агресію.
Для мене націоналізм — це повага до людини і її роду. Тут Ви наче підтримали мою думку. h-dychkovska.vkursi.com/866.html. Думаю, треба започаткувати нову тему, в якій визначитися із поняттями.
І ще. «в СРСР та США ніхто не кричав та не кричить про націєтворення і спорт» — так, але дуже суттєво і методично, в тому числі через спорт, здійснюють націєтворення нових імперських націй.
avatar
Тобто, щоб сподобатися чоловікові, треба переконати його, що ти дурна, і нічого крім примітиву не тямиш?
Ілюстрація приказки:
Есть женщины:
— Ужас, какие умные!
— прелесть, какие дурочки!
???
avatar
І я з Вашим коментарем погоджуюсь. Інтернет — дійсно по важливості/можливості впливу — Термінатор.
Думаю, щоб виправити проблему «відчуження поколінь» треба працювати як в сфері «комунікаційних монстрів», так і в сфері «живої міжпоколіннєвої комунікації».
avatar
Сергію, вважаю, що твої міркування в багатьох моментах слушні.
Політика — це співжиття людей. і спорт — це теж політика, інколи — велика політика.
Думаю, що нам не загрожували б ніякі чемпіонати, якби ми твердо стояли на ногах своєї державно-політичної ідентичності.
avatar
Альберте, не треба ображати (схиблені на національних ідеях). Ваша мудрість дала тріщину.
avatar
Людина має пізнавальну і емоційну складову.
В пізнавальній площині об*єктивність можлива = факт. Загинуло… людей. Народилося… немовля. Сталася повінь. Взяв хабаря…
В емоційній площині наявна тільки суб*єктивність. НІХТО НЕ МОЖЕ ВІДЧУВАТИ ВАШІ ВІДЧУТТЯ.
В нашій залюбленості в раціо перше завжди вважалося істиною, а друге — мало не хибністю.
Воно не хибне, більше того, воно існує обєктивно, воно первинне і більш цінне людині, ніж голий беземоційний факт.
Субєктивно-емоційні журналісти томує потрібні людям, що вони висловлють те, що людина хоче висловити, але не може або не вміє.

Інколи під субєктивністю розуміють однобокість і викривлення інформації: каже дитина, що бита, та не каже за що. Власне, це не субєктивність, це маніпуляція свідома чи не свідома.
Моралізаторство починається тоді, коли людина/журналіст стає в позицію Я +, а Ти -. Намагається здобути ніби позитивний результат приниженням чи засудженням іншого.

Успіху, Журналісти :))