Галина Дичковська
Рейтинг
+564.67
Сила
1720.92

Галина Дичковська

h-dychkovska

Драконятко і папірці

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3279.html
Драконятко любить сидіти в мене на письмовому столі. Гризе олівці і часом щось малює, лівою лапою. А ще йому подобається спалювати маразматичні папери з моєї роботи. Інструкція №...58476593486... Я вичитую, виписую, креслю табли...
Читати далі →

Драконятко і Марко

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3232.html Драконятко сидить в мене на шиї, наче лисячий комір на боярині. Йому зручно. Його ніхто не бачить, а воно бачить всіх. На декого сичить, декому усміхається, зрідка коментує: "До цих не підходь. А ось ці бояться всього на світі, особ...
Читати далі →

Толерантність & Агресивність

"Терпимість до інтолерантності є скоріше проявом байдужості та боягузтва, аніж толерантності". Андрій Круглашов (http://a-kruglashov.vkursi.com/3254.html)   Активність в напрямку теми толерантність не є випадковою. (Тільки не треба сюди Гайтану, варто брати більш широко). Н. Пезешкіан тр...
Читати далі →

Не здійснений і вже нездійснЕнний діалог на фоні самашедших записок. Історія 6, Феник Богдан. с.27

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3169.html
"Триста років ходимо по колу. З чим прийшли у двадцяте століття, з тим входимо у двадцять перше. І жах не в тому, що щось зміниться, - жах у тому, що все може залишитись так само." Л. Костенко, З. У.С., сторінка 27.
З Н...
Читати далі →

Драконятко

Вікно спальні обернуте на Схід. Люблю прокидатися в променях Сонця. Воно лоскоче очиці, м*яко тарабанить лапками сонячних зайчиків по щоках: прокидайся! Ось і зараз якесь зайченя настирно стукотить мені в перенісся. Ай, облиш, прокинулась я! Промені рівномірно погладжують обличчя, а я ніжуся, аж ма...
Читати далі →

Не здійснений і вже нездійснЕнний діалог на фоні самашедших записок. Історія 5, Феник Богдан

Початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3102.html, http://h-dychkovska.vkursi.com/3153.html
"Важко належати до такого народу. Націю запрограмували на безвихідь". Л. Костенко, З. У.С., сторінка 27.
Богдан Феник, 15.03.1929-15.03.1991.
Я прожила поруч з цією людиною добрячи...
Читати далі →

Не здійснений і вже нездійснЕнний діалог на фоні самашедших записок. Історія 4, с. 25

початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3102.html
"Дві людини взаємно мають творити одна одну. Ми руйнуємо, бо руйнують нас." Л. Костенко, З. У.С., сторінка 25. 
1977
Надзвичайна подія. Приїхав стрийко Влодко, рідний брат Богдана. З-за кордорну, аж з Польщі. З ним й...
Читати далі →

Не здійснений і вже нездійснЕнний діалог на фоні самашедших записок. Історія 3, с. 23

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/2513.html

"Україна - це резервація для українців, жоден українець не почувається своїм у своїй державі" Л. Костенко, З. У.С., сторінка 23.

24 серпня 20__ якогось-то року
Страшенно, божевільно, патологі...
Читати далі →

Я не шкодую, що була на Майдані / Епізод 6. Поверненя додому. Рефлексія

Продовження, початок тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/2973.html

Нас усіх з містечок і сіл привозять в Маріуполь. Тут формуються автобуси на зворотню дорогу. Поки ще не всі приїхали, спілкуємось між собою та маємо трохи вільного часу подивитися місто.
Місто якесь нецікаве і до жаху...
Читати далі →

Прощаю Життя...


Я прощаю собі… ЖИТТЯ
я прощаю тобі — невміння…
жити
глядячи мені в Віч-і…
Прощаю собі не-життя
і те дике виття вовчиці,
що гледить тільки в чорний
диск Місяця.
Щоб лиш(ечко) не о-глян-утися навкруг...

благословляю...
Читати далі →